Раз вже сьогодні стало відомо, що на Католицьке Різдво в Україні буде вихідний, то давайте згадаємо традиції та звичаї цього свята. Адже вони відрізняються від православних. Читайте, як святкуватимуть Католицьке Різдво 2017 у всьому світі.
Різдво у католиків відзначається більше, ніж Новий Рік і вважається головним сімейним святом. Що примітно, відзначають Різдво усі. Навіть ті, хто не вірить у Бога. За великим святковим столом збирається вся родина. Родичі відкладають будь-які, навіть найважливіші справи, щоб провести різдвяний вечір у колі найближчих і найрідниших людей. Господині намагаються балувати своїх гостей розмаїттям страв, обов’язковими серед яких вважаються індичка, гусак, кролик або оленина.
На відміну від православних, католики не постять перед Різдвом. Весь грудень вони присвячують молитвам, служінням у храмі та спілкуванню з близькими. Це так званий Адвент, або очікування Різдва. Але багато хто все ж дотримується деяких обмежень у їжі. Наприклад, відмовляються від тваринних продуктів по п’ятницях.
Найчастіше католики ретельно готуються до святкування Різдва. Вони прикрашають будинки мерехтливими гірляндами, ставлять ялинку і звичайно ж, фігурку довгоочікуваного гостя – Санта Клауса. У ніч з 24 на 25 грудня він приходить до кожної родини. Санта тихенько пробирається до будинку через димар, і залишає подарунки всім слухняним діткам. За традицією, вранці малюки знаходять свої сюрпризи під ошатною ялинкою або у шкарпетках біля каміна.
Звичайно, подарунками один одного вітають усі члени сім’ї, бажаючи веселого Різдва та щасливого Нового року.
В ніч з 24 на 25 грудня західні християни святкують народження Ісуса Христа.
Різдво — тихе, сімейне свято, але водночас веселе та гамірне. На Святвечір до будинку з’їжджається вся родина, щоб зібратися за одним столом у тісному сімейному колі.
Святкова вечеря традиційно складається з 12 пісних страв, що символізують 12 минулих та 12 майбутніх місяців. Головною «смачною героїнею» вечора є, звичайно ж, кутя — варена пшениця з медом. Перша є символом вічності та райського багатства, другий — безмежного щастя святих у небі.
З давніх-давен і донині у католиків зберігся цікавий звичай — ламати облатку (прісний хліб з фігурним малюнком, символ тіла Христа). А відбувається це так:
Як тільки на небі з’являється перша зірочка, при світлі свічок довкола святкового столу родина співає колядку, молиться, а потім хазяїн сім’ї вітає усіх з Різдвом. Після цього святковими привітаннями обмінюються всі члени родини, відламуючи при цьому один в одного шматочок облатки. Так рідні виражають свою любов та примирення.
Одне місце за святковим столом порожнє, тільки шматочок облатки прикрашає тарілку. Виявляється, це старий добрий звичай залишати вільне місце для гостя (бідняка, сироти), що може раптово завітати до будинку. Посадивши його за стіл, говорив Христос, ми приймаємо до себе в дім самого Ісуса.
Британці дотримуються цікавої традиції — готувати на Святвечір різдвяний пиріг та прикрашати його ялиновими гілочками. Та ласощі ці зовсім непрості — у пиріг кладуть різні предмети, кожен з яких має своє тлумачення. Якщо Тобі попадеться шматочок з обручкою — це до весілля, з маленькою підковою — на удачу, з монетою — до багатства.
В американців, німців та англійців символом Різдва є індичка.
Святвечір триває… Посеред будинку сяє красуня-ялинка, символ життя, родючості, уособлення райського достатку. А під її розкішним віттям чекають свого зіркового часу подарунки.
Закінчується трапеза веселими колядками про Різдво Христове.
Кажуть, на Різдво ніхто не має почуватися ображеним, забутим, покинутим. Тож господарі, пам’ятаючи, що Ісус народився у хліві серед худоби, цього дня намагалися якнайкраще догодити свійським тваринам, вдосталь годуючи їх запашною їжею. Кожен має радіти святу!
Європейське Різдво додало в народну скарбничку неабияку кількість прикмет, пов’язаних зі святом. Абсолютна їх більшість, звичайно, прийшло до європейців з минулого. Частина носила «заборонний» характер, обумовлюючи те, чого не рекомендується робити в свято.
Не можна було, наприклад, під Різдво займатися шиттям. Взагалі, всяке рукоділля в святкові дні загрожувало комусь із членів сім’ї раптової сліпотою або глухотою. Не менша небезпека чигала мисливців, які вирушили в ліс в Святвечір. Вважалося, що виходять на полювання в святий день або замерзнуть в лісі, або стануть здобиччю того звіра, на якого збиралися полювати. Ні в якому разі не дозволялося сідати за святковий стіл в ношеного одягу: ті, хто нехтував цим умовою, ризикували прожити дуже невдалий рік. Схожа біда спіткала й тих, хто був до святкового столу одягненим в чорне.
Однак мало було уникати того, що заборонено, — потрібно ще дотримати ряд повір’їв, щоб забезпечити собі і близьким щастя і процвітання. Вважалося, що чим більше витрачено грошей на пристрій різдвяного свята, тим більший достаток очікує сім’ю в найближчому році. Коли годинник били опівночі, господар будинку відкривав вікно, «впускаючи» Різдво, а разом з ним — удачу і благополуччя. Танці та ігри навколо ялинки на свіжому повітрі в різдвяні дні обіцяли учасникам веселощів міцне здоров’я на найближчі 12 місяців.
Збуваються чи ні в майбутньому різдвяні повір’я, ворожіння і прикмети — в будь-якому випадку вони допомагають нам краще пізнати, як жили люди в минулому, і весело провести чудові святкові дні.